Із тридцять третім голим роком,
Голодно-голим та німим,
Та тричі пухлим. Хай би з ним
Поїли б кору і комору,
Траву і шкуру, цвіль і міль,
Та мерли б жовті, як з похміль,
Без трун понесені із двору.
Нізащо. Просто. Без вини.
Андрій Малишко, 1964 рік
25 листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів людей, яких радянська влада на смерть закатувала голодом у 1932–1933 роках. Минуло дев’ять десятиліть від тих подій. Пам’ять про них ворог намагався стерти, утім зробити це не зміг. Щороку в четверту суботу листопада о 16:00 у вікнах мільйонів українців горять свічки. Цю акцію у 2003-му започаткував великий друг України, дослідник Голодомору, американець Джеймс Мейс. Згідно з його задумом, кожен вогник – це невідспівана й неупокоєна душа, яка 90 років тому відійшла на той світ. Наше завдання – пам’ятати про цих людей і про те, що з ними трапилося. І передавати пам’ять далі. Щоби правда про Голодомор ніколи не згасла.
Педагоги та учні нашого училища також долучилися до вшанування пам’яті жертв Голодомору.
