Масляна- це традиційне слов’янське свято, яке в 2021 році триватиме з 8 по 14 березня.
Масляна – це свято, що символізує проводи зими та зустріч весни (хоч свято й немає усталеної дати, однак завжди припадає на межу зими та весни: лютий–березень). Масниця традиційно поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок–середа) та Широка (четвер–неділя). У перший період було дозволено працювати, а от другий був цілком присвячений масовим гулянням: катання на санчатах та упряжках, кулачні бої, вечорниці тощо.
Масляна святкується 7 днів, і кожен день має своє унікальне значення.
Понеділок – «зустріч Масляної». У цей день зазвичай організовується опудало Масляної і катання на санках.
Вівторок – «загравання». Починається святкування в народі, на вулицях розгулюють скоморохи, діти і дорослі будують крижані замки.
Середа – «лакомка». Улюблений день всіх чоловіків, так як саме в середу прийнято пригощати млинцями.
Четвер – «розгул». Вважається найвеселішим днем, так як починаються масові гуляння, співи пісень, колядування, хороводи навколо чучела.
П’ятниця – «тещині вечорниці». Всі зяті запрошують своїх тещ на млинці.
Субота – спалюють опудало Масляної, що символізує відхід зими і прихід весни.
Неділя – «прощена неділя». У цей день потрібно просити прощення у своїх рідних і близьких, а також прощати, для того щоб увійти в піст чистим і гармонійним.
4 цікавих факти про Масляну:
- Млинці символізують сонце. Коли ми ласуємо млинцями, ми з’їдаємо разом з ними частинку сили, влади і могутності найбільшої зірки.
- Раніше Масляна називалася Комоїдицею. «Ком» – ведмідь, який прокидався після зимової сплячки на початку весни, а люди йому давали млинці в якості жертви. Саме звідси пішов вислів «перший млинець комом».
- Дата Масляної залежить від дати Великого Посту, вона починається за тиждень до Великого Посту.
- У Прощену неділю прийнята відповідь «Бог простить, і я тебе прощаю!»
ТРАДИЦІЇ МАСЛЯНА
Кожен день Сиропусту мав свою назву та певні традиційні обряди. Понеділок – «зустріч». Цього дня робили крижані гірки. Наші предки вірили, що чим далі їдуть сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай. Вівторок – «загравання». Цього дня організовували веселі грища та пригощали за розвагу млинцями. Середа – «ласунка». Цього дня кожна господиня готувала безліч смаколиків, накривала багатий стіл, основною стравою якого були, звісно ж, млинці. Четвер – «розгуляй». З цього дня починались гучні та веселі гуляння й забави з вечора й до світанку: танці, співи. П’ятниця – «тещині вечори». Цього дня зяті запрошували тещ у гості та пригощали їх млинцями. Субота – «посиденьки зовиці». Цього дня молода невістка приймала в гостях рідних та близьких. Неділя – «прощена неділя». За народною (та й релігійною) традицією у цей день потрібно було вибачитись перед близькими та рідними та попросити пробачення, щоб увійти в Піст духовно чистим. З понеділка (цього року 19 лютого) веселощі припинялись – починався Великодній піст.
МЛИНЦЕВІ ПРИКМЕТИ
Традиційною стравою на Масляна звісно ж були млинці. З ними пов’язували безліч традицій, приказок та прислів’їв. Зокрема, вважалось, що в день потрібно з’їсти стільки млинців, скільки разів пес махне хвостом, а ворона прокаркає. А ще якщо млинці вдавались пишними та гарно пеклись, то рік буде гарним та благополучним, а от глевкі млинці, що й пеклись погано – провіщали невдачі та проблеми. Висока гірка млинців – до гарного врожаю та заможності, низька – сире літо та неврожай. Також були прикмети, що стосувались розваг на Масляну: чим далі злетить, гойдаючись на гойдалці, тим щасливішим буде; якщо з’їдеш з гірки далі, ніж сусід, то й врожай матимеш кращий. Прогнозували по Масляній і погоду на літо: якщо холодно, літо буде теплим та не посушливим, а як йде дощ – осінь буде багатою на гриби. Перший млинець, спечений цього тижня, призначався для поминання покійних. Інколи його віддавали жебракам, щоб вони пом’янули покійних рідних. Окрім млинців зі сметаною на святковому столі також були вареники з сиром, гречаники тощо.
БАБСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ
А ще Масляний тиждень називали Бабським або Колодієм. Протягом цього тижня чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки. У понеділок молодиці (заміжні жінки) збирались у шинку, сповивали колодку й святкували її «народження». У вівторок колодку «хрестили», в середу – справляли «похрестини», у четвер – колодка «помирала», а в п’ятницю її «хоронили». У суботу жінки в шинку «оплакували» колодку, а в неділю колодку «волочили».
НЕ ОДРУЖИВСЯ – ХОДИ З КОЛОДКОЮ
Здавна в останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. В’язали її молодиці доноги хлопцям та дівчатам, як покарання за те, що за період між Масницями не взяли шлюб (у деяких регіонах півдня та сходу колодку прив’язували й батькам – як знак того, що вони не одружили своїх дітей, а особливо тим батькам, що відмовили сватам та нареченому). Відкупались від колодки грішми або пригощанням. На Поділлі хлопці пригощали дівчат напоями та солодощами – «купували колодку», «запивали колодку», а потім наймали музик для танців. У знак вдячності дівчина вишивала перкалеву хустинку з ініціалами обранця, прикрашала квітами та разом з кількома писанками дарувала обранцю на Великдень – «повертала колодку» (і цим висловлювала симпатію та згоду на залицяння). Дівчата також могли в’язати колодки, але тільки парубкам і не до ноги, а на ліву руку. Дівочу колодку оздоблювали яскравими стрічками та паперовими квітами. Відкуплялись хлопці від колодки солодощами, грішми або подарунками: намиста, стрічки, шовкові хустки.
Так справляли Масляну в давні часи. А от що приготували до свята в різних регіонах зараз: